Кошик
Кошик (0)

Чотирилапі друзі та їх сечокам'яні проблеми

Нажаль урологічні проблеми у домашніх улюбленців – досить поширена причина звернення до ветеринарних клінік. До цих недугів схильні вихованці будь-якого віку. Сечокам'яна хвороба у тварин має на увазі утворення каменів у нирках та сечовому міхурі – органах, що входять до сечовивідної системи

 

Причини утворення каменів у нирках котів та собак

Нормальна сеча наших домашніх улюбленців злегка кисла і містить розчинені мінеральні продукти. Поки сеча залишається розведеною та має правильний pH, мінеральні солі залишаються в розчині. Якщо pH сечі стає занадто кислим або лужним або сеча стає занадто концентрованою, кристали солі випадуть в осад і утворять камені. Причини утворення каменів у нирках можуть включати одну або кілька з наступних:

  • підвищена концентрація мінеральних солей у сечі (може бути результатом дієти або інфекції сечовивідних шляхів).
  • посилення реабсорбції води нирками
  • зміни рН сечі (може бути результатом дієти або інфекції сечовивідних шляхів)
  • інфекція сечовивідних шляхів – бактерії виробляють уреазу, фермент, який розщеплює сечовину в сечі тварини, що призводить до більш лужного pH сечі.
  • тривалий прийом діуретиків
  • малорухомий спосіб життя
  • стресові стани
  • зневоднення
  • генетична схильність.

Про подробиці щодо причин та способів лікування й профілактики сечокаменої хвороби краще запитати у вашого лікаря ветеринарної медицини.

Для цього дуже важливим буде дізнатися в нашій лабораторії про склад каменів, що утворилися у ваших вихованців. Адже в подальшому при застосуванні правильних рішень лікарем ветеринарної медицини можна уникнути повторних захворювань.

У більшості випадків камені тварин за своїми видами не відрізняються від тих, що утворюються в людей*.

Інші камені

Сюди ми будемо додавати інформацію про менш поширені камені.

Інші камені

Сюди ми будемо додавати інформацію про менш поширені камені.

*Інформація на цій сторінці постійно доповнюється, має ознайомлювальний характер і не може бути використана для прийнятя рішень щодо лікування та профілактики сечокаменної хвороби